Відкритий урок із української літератури «Поема «Мойсей»

У 10 класі було проведено відкритий урок із української літератури «Поема «Мойсей» – один із вершинних творів І.Франка. Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті» (вчитель – Матевощук Л.Ю.). Впродовж уроку учні були активними та натхненними. Було використано такі методи і прийоми: «Діаграма відкритого розуму», «Сенкан», «Дерево рішень», «Асоціативна павутинка», «Незакінчене речення», а також елементи біоадеватного уроку – формування та «виведення» образу інформації на рівень словесного осмислення, робота з навчальним образоном, нанесення в зошиті мислеобразу інформації, отриманої під час релаксації, у вигляді діаграми відкритого розуму. Учні працювали творчо і тому досягли високих результатів. Школярі оволоділи такими способами особистісного розвитку, як: умінням спілкуватися, співпрацювати між собою і взаємодопомагати. На уроці панували: взаєморозуміння, доброзичливість, взаємопідтримка учнів між собою та вчителя й учнів. Ефективно було організовано самостійну роботу учнів у поєднанні з елементами самоосвіти та самовиховання. Діти були активними й відповідальними, використовували можливість робити вибір і висловлювати власну думку.

Урок з української літератури, 10 клас. Тема: Поема «Мойсей» – один із вершинних творів І.Франка.

               Урок з української літератури, 10 клас

Тема: Поема «Мойсей» – один із вершинних творів І.Франка. Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті.

Мета (формувати компетентності): предметні: літературознавчу – знання філософських мотивів, місця поеми у творчому доробку І.Франка; розуміння специфіки сюжетних ліній, ідейного значення прологу, найнапруженіших моменти в поеми; читацьку: виразне та вдумливе читання твору; ключові: уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; комунікативну: навички роботи в групі; спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок та почуттів оточення; участь у дискусії щодо порушених проблем; інформаційну: навички систематизування отриманої інформації та самостійного її здобуття; навички роботи з книгою; загальнокультурну: естетичний смак та зацікавленість читанням; світогляд; висловлення суджень про те, як виховувати в собі риси відповідальності, мужності; як спрогнозувати можливі наслідки діяльності; громадянську: висловлення власної позиції щодо ролі провідника нації в долі народу та роздуми про майбутнє, усвідомлення ролі кожного в історичному процесі, здатності брати на себе відповідальність за Батьківщину в складні її періоди.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: ілюстрації (скульптура «Мойсей» Мікеланджело, зображення Мойсея на полотнах художників), дерево життя і творчості Івана Франка, мультимедійна презентація, постер, музика для медитації.                                       

                                   ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний етап.

Мені хочеться, щоб ви налаштувалися на робочий лад, отримали позитивний настрій і залишилися задоволеними результатами своєї роботи, щоб наш урок дійсно став для вас дослідженням, відкриттям, черговою сходинкою до пізнання величі нашого народу.

Вже протягом декількох уроків ми з вами знайомимось з творчістю Івана Франка та розкриваємо грані його особистості все більше.

П. Актуалізація опорних знань.

Перш, ніж знайомитися з новим матеріалом, я пропоную вам повторити той матеріал, який ми вивчили на минулих уроках.

Фронтальне опитування

  1. З якими творами Івана Франка ми познайомились на попередніх уроках? (Аналізували збірку «Зів’яле листя», аналізували збірку «Мій Ізмарагд», вчили напам’ять вірш «Чого являєшся мені у сні?», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Лис Микита», «Захар Беркут»).
  2. Чи можна назвати Франка генієм української літератури?
  3. Який факт із біографії Івана Франка вам запам’ятався найбільше? (Франко знав 14 іноземних мов та займався перекладом Біблії. Хоча в радянські часи його намагалися подати як войовничого атеїста. Але насправді Іван Франко, без сумніву, людина, яка завше мала діалог із Біблією, зі Святим письмом).
  4. А де навчався Іван Франко? (Дрогобицька гімназія, Львівський, Чернівецький, Віденський університети).
  5.  Пригадайте, що вам відомо про Біблію як книгу? (Біблія — найвідоміша і загадкова книга в усьому світі. Вважається, що читаючи її, ми спілкуємося з Богом, вона вчить нас праведного життя).
  6. Кого вважають її автором? (Біблія — стародавня книга, і писалася вона впродовж багатьох століть (з XII ст. до н.е. по I ст. н.е.). Уже цей факт припускає, що у Біблії було багато авторів. Біблія складається з багатьох книг, в яких вказані імена їх укладачів. Укладачів налічується близько 30 чоловік, і всі вони — богонатхненні люди. Вони жили в різний час і відрізнялися один від одного за походженням і способу життя. Наприклад, Данило був державним діячем, Амос працював пастухом, а Давид був царем. Але укладач — це не те ж саме, що автор. Упорядник міг просто записувати думки і слова Бога, апостолів і святих людей, тому питання про авторство Біблії достатньо складний і довго досліджується наукою. Більшість авторів Біблії анонімні).
  7. Яким є поділ цієї книги? (Біблія складається з двох великих частин — Старого та Нового Завітів. Старий Заповіт в три рази об’ємніше Нового і оповідає про події до Різдва Христового. Новий Завіт, що розповідає про життя після народження Христа, на думку більшості вчених, писався в I ст. н.е. Старий Заповіт або Старий Завіт — перша частина Біблії, що по обсягу складає близько 3/4 усієї Біблії. Старий Заповіт нараховує 50 книг у православних, 45 у католиків, та 39 у протестантів. Новий Заповіт — друга частина Біблії, що містить у собі 27 книг. Вона написана апостолами про життя й вчення Ісуса Христа та поширенням раннього християнства впродовж другої половини I ст. н.е).
  8. З чим пов’язують поділ Біблії на Старий та Новий Заповіти? (В основі поділу Біблії на Старий та Новий Заповіти є народження Ісуса Христа).
  9. Проблеми волі і рабства, соціальної несправедливості і боротьби з нею порушено в біблійній оповіді… (про Мойсея).

            ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Поема «Мойсей» – один із вершинних творів І. Франка. Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті.

Мета: формувати надпредметні  компетентності – ціннісно-смислової, пізнавальної, пошукової, дослідницької, комунікативної, соціальної, творчої.

          IV. Мотивація навчальної діяльності.

Як ви пам’ятаєте, Іван Франко крім того, що писав, дуже любив читати, і свою бібліотеку почав збирати, навчаючись ще у Дрогобицькій гімназії. Орієнтовно це 12 000 книг. Безумовно, Іван Франко читав найвідомішу книгу всіх часів та народів Біблію, а також займався її перекладом. Цікавим є те, що деякі біблійні історії ми можемо побачити й у творчості самого митця. Одним з таких творів є поема «Мойсей», і сьогодні ми з вами з’ясуємо, чим є цей твір – біблійним переказом чи чимось змістовнішим та ближчим до нас, українців. А також дамо відповідь на питання – яким повинен бути лідер     Поет вірив у свій народ.  Сила віри, надія надихали на боротьбу за незалежну Україну.

V. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.

  Що вам відомо про пророка Мойсея?    

Мойсей— біблійна особа у Старому Заповіті. За Біблією — вождь і законодавець народу єврейського, пророк і перший священний автор.

За Біблією Мойсей народився у сім’ї єврея за походженням,  його мати три місяці приховувала його народження через наказ фараона вбивати єврейських немовлят-хлопчиків, а потім поклала дитину в кошик і залишила на березі річки. Дитину знайшла дочка фараона і вирішила взяти її собі, а рідна мати вигодувала його. Коли Мойсей виріс, він зрозумів, що євреям в Єгипті живеться дуже тяжко: вони важко працюють і зазнають знущань. Згодом, коли фараон хотів покарати Мойсея за вбивство єгиптянина, той втік в землю Медіамську. Одного разу Мойсею явився Господь у вигляді куща, що горів вогнем, і сказав, звертаючись до нього, що розуміє страждання свого народу і вирішив звільнити його і вивести в іншу землю, тому Мойсей мав піти до фараона, всім розповісти про своє видіння і передати волю Господа. Проте фараон не погодився відпустити ізраїльський народ з Єгипту, а життя євреїв ще погіршилося. І тоді Господь послав десять кар на Єгипет: вода перетворилася на кров, трапилося нашестя жаб та мух, епідемія виразки, град, сарана та густа темрява, смерть всіх єгипетських первістків та всього первородного від тварин. Лише після цього фараон відпустив євреїв і після 430 років життя в Єгипті вони залишили його.

Мойсей повів своїх людей на схід у довгу подорож до Ханаану. Похід проходив повільно і тричі зупинявся на відпочинок ще перед кордоном Єгипту. Тим часом фараон передумав і послав їм навздогін велике військо. Опинившись між полками фараона й морем, ізраїльтяни занепали духом, але Книга Вихід розповідає про те, що Бог розділив води так, що вони змогли безпечно перейти через море по суші. Коли єгипетське військо спробувало піти за ними, Бог знову зімкнув води, і єгиптяни втопилися.

Біблія розповідає, що після переходу через Червоне море, коли Мойсей привів ізраїльтян у пустелю, Бог призвав його на гору Синай, на те саме місце, де Мойсей розмовляв із охопленим полум’ям кущем, а також добув воду зі скелі ударом патериці. Мойсей жив на горі 40 днів та 40 ночей, і за цей проміжок часу він отримав безпосередньо від Бога Десять заповідей. Потім Мойсей спустився з гори з наміром передати заповіді своєму народу, але в долині він побачив, що його люди всупереч велінню Бога спорудили собі Золотого тельця. Сильно розлютившись, Мойсей кинув таблиці з заповідями на землю й розбив їх, а потім наказав своєму власному племені, левітам, пройтися по табору й убити всіх, хто продовжував поклонятися ідолу, включно із родичами й друзями. Левіти убили 3000 людей. Потім Бог звелів Мойсею написати дві інші таблиці замість тих, що він розбив, тож Мойсей знову піднявся на гору, знову жив там 40 днів та ночей, і, повернувшись, нарешті передав заповіді своїм людям. За це євреї називають Мойсея «Законодавцем».

Коли народ прийшов у пустелю Паран, Мойсей послав у Ханаан дванадцять розвідників. Вони повернулися через сорок днів, принесли виноград та інші докази родючості. Хоча всі вони розповідали про те, яка багата та земля, тільки двоє з них, Ісус Навин та Калеб висловили бажання завоювати її. Їх ледь не побили камінням за таку непопулярну думку. Люди стали плакати й проситися назад у Єгипет. Мойсей відмовився від думки знищити ізраїльтян повністю й стати батьком великої нації тільки зі своїх нащадків. Замість цього він сказав народу, що вони блукатимуть у пустелі сорок років, поки всі, кому на ту мить було понад двадцять, і хто відмовився увійти в обіцяну землю, помруть, і тільки їхні діти зможуть увійти в Ханаан і стати його володарями. Наступного ранку ізраїльтяни заголосили, що вони згрішили й хочуть увійти в Ханаан. Мойсей заборонив їм це робити, але ізраїльтяни не послухалися. Вони увійшли в долину, звідки їх витіснили амалекіти та ханаанці.

5.1. Історія написання поеми «Мойсей»

Іван Франко багато і ретельно вивчав Біблію, яка  стала для нього джерелом багатьох оригінальних художніх праць. Так з’явилися поеми «Смерть Каїна» та «Мойсей». 

Поема «Мойсей» була написана протягом січня-липня 1905 року під час Першої російської революції. Вважається, поштовхом до написання Франком свого літературного шедевру стала статуя Мойсея з гробниці папи Юлія ІІ у церкві Сан П’єтро, створена скульптором епохи Відродження Мікелянджело. Її, як і ряд інших шедеврів, Іван Якович побачив 1904 року під час подорожі разом з Михайлом Грушевським до Італії.

5.2. Ідейний задум твору.

Твір написаний у 1905 році. Якою була Україна в ті часи?

(Україна була поділена між двома імперіями: Російською та Австро—Угорською. Українці жили на своїй землі, але не були вільними, не мали власної держави).

Пояснення вчителя. Ідейним поштовхом до написання поеми були революційні події 1905 року в Росії, з якими Франко пов’язував сподівання на звільнення України з-під імперії, та розгортання визвольного руху в Галичині. Письменник дійшов висновку: розпочинається епоха руйнування імперій, старого несправедливого соціального устрою. Відтак поневолені народи матимуть шанс на визволення. Треба зробити все, щоб українська нація також була готовою гідно скористатися цим шансом.

Отже, не випадково поет звернувся  до образу Мойсея, до історії про те, як євреї 40 років йшли до своєї держави, адже українці століттями блукали пустелею бездержавності. Поет порівнює ізраїльський та український народи, їхню боротьбу за звільнення, показує роль поводиря в цій боротьбі.

Франко використав біблійну історію про Мойсея, проте написав оригінальний твір, розкривши свій задум. «Ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і оспівана на біблійнім оповіданні».

5.3. Психофізіологічна підготовка.

Перед тим як перейти до аналізу поеми, хочу запропонувати вам психофізіологічну підготовку, тобто релаксацію.

І етап – символьний: здобуття нових знань, формування мислеобразу.

Отже, займіть зручне положення. Розслабте обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги… Уявіть, як м’язи обличчя стають м’якими, розслабленими… Усміхніться.

Уявіть ваш улюблений куточок природи або якесь інше місце, де ви відчуваєте себе спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою. Уявіть кольори, які вас оточують… Уявіть рухи і звуки вашого місця спокою… Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе на місці спокою, як ви виглядаєте, коли відпочили, звільнились від непотрібних думок… Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою. Будьте щирі з собою.

Уявіть себе в пустелі. Ми чуємо м’яким шелест піску під ногами. Втім, у звичному розумінні це і не пісок зовсім, а дрібне руде борошно, яке було змелено пустелею за мільйони років своїми велетенськими жорнами піщаних буревіїв, що піднімаються спекотними вітрами. Втім, на початку нашої мандрівки пустеля тиха й спокійна. Чисте прозоре повітря чимось невловимо нагадує морське.

У променях західного сонця ми бачимо химерну довгу тінь. Придивімось ближче, що це за тінь… Можливо, це тінь людини? Трохи правіше, на горизонті, майнули і зникли людські силуети. Придивімося до самотньої постаті на горі Синай. Хто це? Так, це сам Мойсей.

Сорок років блукав Мойсей по пустелі, учив і карав за непослух, як батько. Довів євреїв до кордонів Землі Обітованої, але народ забув, що він був покликаний Богом і зневірився.

Ми бачимо змарнілого Мойсея, розчарованого і сумного. Що ж спричинило такий його стан? А для цього нам потрібно повернутися з нашої мандрівки до класу і з’ясувати це.

Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та рук… Відчуйте спину та плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями, плечима… У Вас може з’явитися бажання напружити шию… Поверніть голову праворуч, ліворуч… Посміхніться і зробіть глибокий вдих… Не поспішаючи, доторкніться до щік, очей… Ось ви знову на нашому уроці. Який у Вас настрій після мандрівки до пустелі?

ІІ етап – логічний і лінгвістичний: «виведення» образу інформації на рівень словесного осмислення.

Обговорення

– Чи вдалося вам розслабитись, знайти своє місце спокою?

– Якою перед вами постала пустеля? Це була пустеля з вашого особистого досвіду чи зі світу фантазії?

– Опишіть її. Які фарби, запахи, рухи були присутні?

– Чи сподобалось вам бути мандрівником?

– Чи вдалося побачити вам Мойсея?

– Що вам найбільше сподобалось під час мандрівки?

– Чим наповнився ваш внутрішній світ?

 ІІІ етап моторно-кінестетичний: робота з навчальним образоном, нанесення в зошиті мислеобразу інформації, отриманої під час релаксації, у вигляді діаграми відкритого розуму.

5.3.  Складання «візитівки» поеми.

Рік написання: з січні по липень 1905 р., пролог – липень 1905 р.

   Жанр: філософська поема-притча .

А чому саме поемапритча? Давайте згадаємо з попередніх класів визначення поеми та притчі.

Поема – ліро-епічний віршований твір, у якому зображені значні події і яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується розкриттям авторських переживань і роздумів.

Притча – це повчальна алегорична оповідь найчастіше філософсько-релігійного змісту, що складається з фабули(сюжету) й моралі. Широко використовується в Біблії.

Висновок: поема «Мойсей» має всі риси і поеми, і притчі. Це віршований твір релігійного змісту, розкриваються переживання і роздуми героїв, присутня біблійна основа.

Що є характерним для композиції поеми?

Для кращого розуміння поеми, пропоную детально ознайомитися з композиційними елементами твору: 

  • Пригадайте, з яких елементів складається композиція твору?

Композиція: Поема складається з двадцяти розділів та прологу. Ускладнена реалістичними описами побуту кочового народу, вставною притчею про терен, міфом про Оріона, діалогами, монологами-звертаннями Мойсея, його молитвами.

Давайте визначимо експозицію поеми «Мойсей».

  • експозиція: виникнення і наростання конфлікту між пророком і народом;
  • зав’язка: народ, підбурюваний Датаном і Авіроном, не розуміє Мойсея і не хоче йти з ним до омріяної мети – Землі Обітованої;
  • розвиток дії: усамітнені роздуми Мойсея над драматичною долею свого народу і 40-річним шляхом до омріяної землі.
  • кульмінація: розмова Мойсея з Єговою, сумніви Мойсея стосовно правильності, доцільності своїх дій, покарання Мойсея смертю.
  • розв’язка: після смерті Мойсея народ карає псевдолідерів Датана і Авірона, висуває зі свого середовища нового поводиря Єгошуа, який закликає свій народ до походу за нове життя . Стверджуються ідеали, за які боровся і загинув Мойсей.

          5.4. Робота над змістом твору

Зараз давайте звернемось до самої поеми. Зачитайте, яким постає перед нами головний герой?

Се Мойсей, позабутий пророк,

Се дідусь слабосилий,

Що без роду, без стад і жінок

Сам стоїть край могили.

Все, що мав у житті, він віддав

Для одної ідеї,

І горів, і яснів, і страждав,

І трудився для неї.

2. Як характеризує євреїв автор? («кочовисько ледаче», «глупа отара», «сліпці покоління», «нетямучі раби»).

3. Про що вони  мріють? Що їм обіцяє Датан і Авірон? Хто це такі?

4. Як назвати євреїв, що піддалися на обіцянки Датана і Авірона – народ чи юрба? Чому?

5. Чи спроможна юрба без поводиря будувати своє майбутнє?

6. Чи відчуває юрба докори сумління? (Ні, тільки страх, бо колективних докорів сумління не буває).

7. Які дитячі ігри видаються батькам дивовижними? (Зводять піщані міста)

8. До чого прагне підготувати дітей Мойсей? (Намагається застерегти дітей, що Єгова мститиме їм за вчинки батьків).

9. З якою метою автор вводить легенду про терен?

10. Якими рисами характеру повинна бути наділена людина, яка бере на себе відповідальність за долю інших?

11. Чому Мойсей піддався сумнівам?

12. Хто такий Єгощуа?

13. Якими мотивами «Мойсей» перегукується з «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…» Т.Шевченка?

14. Чому в наш час «ідеологія» датанів і авіронів має успіх?  Які сили і в наші дні пропагують рабський, споживацький дух?

15. Для чого пророк нагадує своєму народові про рабське минуле?

16. У чому полягає алегоричність образу Мойсея? (Це людина, яка розкриє очі іншим і змусить подивитися на світ і життя по-новому).

17. Чи справді були вагомі причини не шукати землі обітованної?

18. Відомо, що шлях каравану з Єгипту до кордонів сучасного Ізраїлю займає близько 40 діб, ізраїльский народ ішов 40 років, чому?

19. Чому ізраїльський народ не повірив Мойсею, але пішов за Єгошуа?

20. Чи відбулися зміни в психології людей?

5.5. Тематика і проблематика поеми.

Тема: зображення смерті Мойсея як пророка, не признаного своїм народом.

Ідея: заклик вірити у свій народ, у своє майбутнє, позбутися рабської психології та будувати нове життя.

Проблематика:

  • історичний шлях нації;
  • взаємини вождя і народу;
  • воля і рабство;
  • матеріальне і духовне;
  • юрба і народ;
  • сумніви і віра;
  • пробудження національної свідомості, історичної пам’яті;
  • вірність меті;
  • мрії і дійсність.

5.6. Робота над прологом.

Цікавою є історія написання прологу. Поема мала вийти за власний кошт автора у друкарні Карла Бернадського, директора друкарні Наукового товариства ім. Т. Шевченка.   Як зазначав український літературознавець Михайло Мочульський, він був із Іваном Франком у друкарні, коли Карл Беднарський показав авторові, що на початку надрукованої вже поеми залишається кілька незадрукованих сторінок, і радив написати вступне слово. Поет подивився на білі сторінки і сказав, що напише щось і принесе. І приніс на другий день відомий пролог. Це було в ніч з 19 на 20 липня 1905 року.

 Незадрукованих сторінок було чотири, пролог умістився на трьох. Одна сторінка в першому виданні поеми чиста.

Цей геніальний вступ, присвячений рідному народові, не міг народитися раптово, а його зміст, я пропоную розглянути пізніше, після роботи над сюжетом поеми. Розглянувши твір, так би мовити, у хронологічному порядку його створення.

А тепер я пропоную вам прослухати пролог до поеми, та віднайти зв’язок між ним та всією поемою.

  • Яким настроєм сповнений вступ до поеми? (Оптимістичним, життєствердним)
  • Яка тема прологу? Які питання Франко порушує в ньому? (Постає

історична доля українського народу, його минуле, сучасне і майбутнє. Таким було українсво на початку століття: розшматоване між кількома державами, після кількох століть панської неволі, воно не знало як рухатися далі)

5.7. Творча робота в групах. Якими рисами характеру володів Мойсей? Укладіть гроно-характику.

                                           Образ Мойсея
.

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

6.1.Робота з діаграмою відкритого розуму.

6.2. Складіть сенкани до слів «любов», «життя», «зрада».

ЖИТТЯ

ПРЕКРАСНЕ,ЧУДЕСНЕ

НАРОДИТИСЬ,ЛЮБИТИ,ТВОРИТИ

ДАРУВАТИ РАДІСТЬ ІНШИМ ЛЮДЯМ

ЛЮБОВ

VII. Підсумки уроку.

7.1. Метод «Прес».

Обговорення проблемного питання: Чи актуальною є поема «Мойсей» сьогодні? Якими лідерськими якостями має бути наділена людина, щоб повести за собою народ?

Я вважаю, що … (позиція)

Тому що… (пояснення)

Наприклад … (аргумент)

Отже… (висновки).

7.2. Рефлексія. Технологія «Незакінчене речення».

Завдяки уроку дізналися …

На цьому уроці навчилися…

Найбільший мій успіх – це…

Найбільші труднощі  відчули…

Сьогодні мені не вдалося…

Я й не підозрював…

На наступних заняттях я хочу…

Слово вчителя. Дякую за роботу на уроці. Ви сьогодні такі молодці. Так добре підготувались, гарно відповідали, брали активну участь в уроці. Бажаю, щоб наступні наші уроки були не менш продуктивними.

Оцінювання. Кожен із вас отримує оцінку, залежно від докладених зусиль та активності на уроці.

VIII. Домашнє завдання.

Виконати тестові завдання за QR-кодом.

                      Список використаної літератури

  1. Горак Р. Іван Франко. Завжди вчитель. Видавництво «Світло й тінь», 272 с.
  2. Франко І. Мойсей. Видавництво «Пульсари»,  2010. 144 с.
  3. Музика для медитації. Звуки пустелі. URL https://www.youtube.com/watch
  4. Яблуня Івана Франка. URL https://drive.google.com/drive/folders

Урок української літератури, 10 клас. Тема: Титан духу і думки. Іван Франко.

Урок української літератури, 10 клас

Тема: Титан духу і думки. Іван Франко. Письменник, учений, громадський діяч.  Значення творчості для української літератури, у пробудженні національної свідомості.

Мета (формувати компетентності): предметні: літературознавчу – знання основ царини багатогранної діяльності Івана Франка; ключові: навички пізнавальної діяльності; комунікативну формувати уміння висловлювати судження про проблему вибору людини у вирішальній ситуації; інформаційну – уміння знаходитипотрібну інформацію та презентувати її; емоційну –формування на прикладі життя І. Франка цілісного переконання про можливість досягнення вершин силою духу; громадянську – формування себе як багатогранної особистості, активної громадянської позиції; загальнокультурну – прагнення до літературної освіти, естетичний смак, світогляд.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: портрет І.Франка, презентація, підручник

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний етап

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Вітаю, шановні десятикласники! Сьогодні ми розпочинаємо вивчення творчості надзвичайної людини, генія української культури – Івана Яковича Франка. З-під пера митця вийшло більше 6000 творів, він був Нобелівським лауреатом і Людиною з великої букви, яка зробила для українського народу надзвичайно багато. У кожній сфері знань Іван Франко виявив свій неперевершений талант, продемонстрував повною мірою високий професійний рівень майстерності. Про все це детальніше ми поговоримо протягом вивчення теми «Титан духу і думки», розглянувши творчу спадщину письменника. А сьогоднішній урок присвячений одній із найперших збірок Івана Яковича «З вершин та низин».

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

3.1. Біографія письменника

Народився Іван Франко 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині. Іван Франко був незвичайною, непосидючою й допитливою дитиною. Постійно бігав луками й лісами. Казав про себе, що він – лісова душа, розмовляв із деревами, грибами, тваринами. У лісі бубонів щось собі під ніс – і цим лякав людей. Окрім того, він був сільською дитиною: навчився допомагати по господарству, рибалити, збирати гриби. Колись був звичай називати дитину «домашнім» іменем, аби вберегти її від злих духів. Так, Франка кликали «малим Мироном» приблизно до 5 років. Згодом це був улюблений псевдонім Франка: Myron***, Мирон Сторож, Мирон Ковалишин, Мирон***, Myron, Miron. А загалом митець мав близько сотні псевдонімів та криптонімів.

Матір Івана Франка Марія була надзвичайно ліричною натурою. Вона любила співати. Пізніше Франко записував народні пісні, що, мабуть, було пов’язано саме зі спогадами про матір.

Батько мав життєве кредо: «З людьми і для людей». Він був ковалем, і кузня слугувала не тільки ремісничим цехом, а й сільським клубом, де люди спілкувалися. Франко слухав там як реальні історії, так і казки.  Яків Франко робив великі ставки на освіту сина, інвестував у нього. Тому віддав його навчатися до сусіднього села, де була краща школа, а потім – до гімназії в Дрогобичі. Він тішився його успіхам. Митець згадує, як батька запросили на іспит, на якому нагороджували найуспішніших учнів. Він голосно заплакав, коли почув першим ім’я свого сина.

Вчився хлопчик легко, оскільки від природи був здібним, мав надзвичайну пам’ять. За допомогою дядька по матері, як писав Іван Франко в автобіографічному листі, за десять днів він навчився читати українською мовою: «…Шевченка… я вивчив майже всього напам’ять (а пам’ять у мене була така, що лекцію історії, котру вчитель цілу годину говорив, я міг опісля продиктувати товаришам майже слово в слово!)».

Франко рано залишився сиротою. Коли йому було дев’ять років – помер батько. У сім’ю прийшов вітчим, Гринь Гаврилик, який уважно ставився до дітей, та фактично замінив хлопцеві батька. Франко підтримував дружні стосунки зі своїм вітчимом протягом всього життя. Працьовитий, добрий чоловік доклав усіх зусиль, щоб хлопець здобув освіту. У шістнадцять років Іван Франко втратив матір, вітчим одружився вдруге.

14 жовтня 1875 року Франко став студентом філософського факультету Львівського університету. Юнак тут виявив свої здібності і вже з січня 1876 року почав отримувати стипендію, а також, як найталановитіший студент, був звільнений від оплати за навчання. До того ж Франко брав активну участь у діяльності студентського громадсько-культурного товариства москвофільської орієнтації «Академический кружок», був його бібліотекарем, друкував свої перші твори у виданні «кружка» — журналі «Друг», до складу редакційного комітету якого увійшов 1876 року.

Під впливом трьох листів Михайла Драгоманова до редакції «Друга» перейшов на радикально зорієнтовані світоглядні позиції. За громадсько-політичну діяльність, яку було кваліфіковано як соціалістичну пропаганду, 12 червня 1877 року Іван Якович був заарештований. Він провів у камері з кримінальними злочинцями 11 місяців. А після другого арешту, в 1880 році, ледь не помер з голоду. Загалом він був ув’язнений австрійською владою 4 рази (у 1877, 1880, 1889 і 1892). Через арешти митець був змушений переривати навчання у Львівському університеті, проте потім відновив його. Задля захисту докторату Франко один семестр провчився у Чернівецькому університеті, а потім поїхав до Віденського університету, де у 1893 під керівництвом відомого славіста Ватрослава Яґича захистив дисертацію і здобув учений ступінь доктора філософії.

Усебічно обдарований, енциклопедично освічений, надзвичайно працьовитий, Іван Франко виявив себе на багатьох ділянках української культури. Був поетом, прозаїком, драматургом, критиком й істориком літератури, перекладачем, видавцем. Сюжети для творів Франко черпав з життя і боротьби рідного народу, з першоджерел людської культури — зі Сходу, античної доби, Ренесансу. Був «золотим мостом» між українською і світовими літературами.

Нерідко Івана Франка називають титаном праці. Євген Маланюк свого часу писав: «Свідомо чи несвідомо, з власного пересвідчення чи з чужого голосу, але кожен, почувши ім’я Франка, здіймає шапку незалежно від свого місця народження. Тут діє інстинкт величі».

3.2. Поетична спадщина Івана Франка

У поетичному доробку Івана Франка близько пів тисячі окремих ліричних і ліро-епічних творів, частина з яких виходили за життя поета в 11 збірках.

Умовно всю поетичну творчість франкознавці розглядають у межах таких світоглядно-естетичних періодів:

1) 1873—1876 – лірика «молодечого романтизму»

2) 1876—1889 – поезія «пророцтва і бунту»

3) 1890—1901 – лірика «болю існування» та «щиролюдської моральности»

4) 1901—1906 – лірика «трансцендентного художнього слова», або «влади творчого духа»

5) 1907—1916 – поезія років недуги, або «катастрофи і катарсису».

Перший вірш Франка «На Великдень 1871 року» не зберігся. Він був присвячений батькові. Перші друковані вірші («Моя пісня» і «Пісні народнії») з’явилися 1874 року у львівському студентському журналі «Друг» під псевдонімом «Джеджалик».

Дебютною поетичною збіркою Франка стала «Баляди і розкази», видана 1876 року і була присвячена коханій Франка Ользі Рошкевич, з якою він мав намір одружитися, проте арешт 1877 року за підозру в поришенні соціалістичних ідей на Галичині, поставив крапку на їхніх стосунках, адже батьки Ольги, які до цього часу були прихильними до Франка, заборонили Ользі не тільки виходити заміж, а й мати з ним будь-які стосунки. Попри те, що вона пручалася, її видали заміж за іншого – Івана Озаркевича. Історіяне мала продовження. Це – вічна любовна драма Франкового життя.

1886 року Франко одружився з Ольгою Хоружинською, саме їй він присвятив наступну збірку – «З вершин і низин», збірку, що стала для тогочасної галицької молоді другим «Кобзарем».

3.3. Особливості збірки «З вершин і низин».

Загалом збірка поезій «З вершин і низин» мала два видання, які відрізняються між собою. Перше видання, про яке ми вже згадували раніше, вийшло друком 1887 року і містило 23 вірші із майбутніх розділів «De Profundis» та «Профілі і маски», 12 сонетів, 2 віршовані оповідання із циклу «Жидівські мелодії» та поему «Панські жарти», яка посідала більшу частину збірки. Це була незначна частина творів, написаних протягом десяти років (1877–1887).

Друге видання збірки, яке ми й розглянемо, вийшло друком 1893 року, автор структурував його за розділами, доповнив ранніми неопублікованими творами, та творами, що були написані в період 1887-1893 років. Як писав сам автор у передмові до другого видання: «Укладаючи матеріял для сеї книжки я покинув думку про хронологічний порядок, зовсім не пригожий в книжці так ріжномастного змісту, котрій, проте, хотілось мені придати яку-таку артистичну суцільність».

Збірка складається із 7 розділів:

1 – «З глибини»

2 – «Профілі і маски»

3 – «Сонети»

4 – «Галицькі образки»

5 – «Жидівськи мелодії»

6 – Поема «Панські жарти»

7 – «Легенди»

У перших трьох розділах зібрано ліричні твори, у чотирьох останніх – епічні. Загалом ідеєю всієї збірки було показати «вершини» і «низини» людського духу у його вічному незламному пориві до справедливості, вселюдського щастя та свободи.

4. Теорія літератури

Вступним віршем книги із підзаголовком «Замість пролога» є «Гімн», який я пропоную вам прочитати та проаналізувати, але для початку давайте пригадаємо деякі літературознавчі поняття:

  • Що називається прологом?
  • Що таке «гімн» як жанр літератури?

Пролог – вступна частина літературного або музичного твору, відкриття до історії, яка встановлює контекст і дає детальну інформацію, часто якусь попередню історію, яка пов’язана з основною, та іншу іншу інформацію.

Гімн — урочиста пісня, яка вихваляє та прославляє кого-небудь або що-небудь.

5. Робота над змістом поезії «Гімн»

Поезія, що розпочинає збірку Івана Франка «З вершин і низин» була написана 1880 року під час другого арешту митця, у коломийській тюрмі. Уперше твір був надрукований у газеті «Ргаса»  3 червня1882, під назвою «Hymn. Wicznyj revolucjoner» (латинською абеткою), за підписом Myron***.

Пропоную вам прочитати цей твір.

5.1. Виразне читання поезії «Гімн» учнями

5.2. Бесіда за питаннями

  • Якою є будова поезії?
  • Чи можна сказати, що кожна строфа твору несе певну ідею?
  • Що, на вашу думку,  Франко вкладає в поняття «революціонер» і чому він «вічний»?
  • Чому Франко називає «революціонера» «духом»?
  • Як ви собі уявляєте «вічного революціонера» за часів Івана Франка і нині?
  • Чому образ ворожих реакційних сил у вірші конкретний, реалістичний, а образ «вічного революціонера» – алегоричний?
  • Як у поезії зображено зростання свідомості народу, його активності в боротьбі за власні права?
  • Чому, на вашу думку,  поет ставить в один ряд із духом і волею науку та думку?
  • Чому вірш називається саме гімном?
  • Якою, за Франком, є концепція людини у вірші?
  • До якого різновиду лірики можна віднести цей твір?

Матеріал для вчителя:

«Вічним революціонером Іван Франко назвав людський дух, який пориває до бою за прогрес і волю. Образ духа – вічного революціонера – не був новим у світовій літературі. Ще 1845 року його вжито в поезії «Anheli» польського поета Юліуша  Словацького. Франко, безперечно, знав цей твір і, можливо, цілком свідомо використав відомий йому образ, надавши йому нового, сучасного революційного змісту. «Дух» у розумінні атеїста-Франка – це ідеї, думки, почуття, воля».

У назву вступного вірша збірки «З вершин і низин» Франко виніс слово, яке слугує жанровим позначальником певного різновиду урочисто-декламаційної поезії високого стилю. Гімн як похвальна пісня у новітніх часах слугує обов’язковим атрибутом держави, . Франко звертається до давнішої традиції застосування цього жанру, пов’язаної з прославленням у гімнах тих чи інших богів, щобільше – поет зіштовхує у протиставленні ці дві традиції – давнішу сакральну і новішу державницьку. Прославлення Франком «Вічного революціонера» полягає в чіткому окресленні його сутності, його духової нематеріальної природи. Уже в перших трьох словах вірша подано містке визначення, що він «дух», а отже – не підпорядкований матеріальним, ілюзорно усталеним речам. Трактування слова «дух» у значенні «ідея, що опановує розумом людини», звужує закладене у тексті поняття революційності і не узгоджується з означенням «вічний». Дух у цьому вірші – це те може впливати на людину і поза її волею, діючи на неї з-за її меж, опановуючи нею, її тілом і розумом.

У першім строфі стверджується марність зусиль церковних і державних репресивних структур умертвити цей дух. Підтекст строфи натякає, що репресіями можна звести у гріб тіло, та «Вічний революціонер» як дух вислизає

з пасток репресивного соціуму.

Друга строфа «Гімну» – власне про те, як стрімко збільшуєть дія духа Вічного революціонера у світі. У цій строфі дещо сказано і про час народження цього духа: «Хоч від тисяч літ родився… », і про час його очевидної з’яви у світі – «Та аж вчора розповився…». Тобто від народження до розповивання у людському суспільстві духа Вічного революціонера минули тисячі років. Тепер він «о власній силі йде», не потребує нічиєї допомоги, оскільки розвинувся, став самодостатнім, «дорослим».

Третя строфа – про переливання сили духа Вічного революціонера у життя безсилих і знедолених, про чудодійне перетворення їх у борців.

Четверта строфа дає якнайчіткіше визначення Вічному революціонерові, яке вияснює всі затемнені місця у попередніх строфах: «Вічний революціонер –Дух, наука, думка, воля». Ключовим словом у цьому визначенні є наука. Наука, яка зійшла з університетських кафедр і стала відчутно впливати на суспільні процеси, – і справді одне з найпереконливіших у час написання цього вірша втілень Вічного революціонера.  Дух пізнання розвиває науку, розкріпачує думку, стимулює волевиявлення людини. Цей дух не ховається в пітьмі – в закритому, затемненому, репресивному пласкому просторі. Він – антитеза насиллю, омані, затемненню, ув’язненню, «спутаності». Останні рядки вірша стверджують остаточність, незворотність і стрімкість змін, які пронизують усю

світобудову.

5.3. Літературний аналіз твору

Тема:  «Вічний революціонер» – втілення нездоланності народу та його прагнень до свободи.

Ідея: незламність бажання й пошуків волі і правди,невпинне зростання визвольного руху; заклик до активної життєвої позиції та оптимістичного світобачення

Рід: громадянська лірика

Жанр: гімн

Художні засоби:

Епітети: вічний революціонер; сильним словом; зла руїна;

Метафори: революціонер – дух, наука, думка, воля; розвалилась зла руїна; сила згасила;

Порівняння: словом сильним, мов трубою; згасила, мов огень;

Анафори: «ні», «і», «по», «щоб» – для підкреслення ідеї незламності та всеохоплення. 

6. Теорія літератури

Івана Франка не можна називати лише «революціонером», адже його  завжди хвилювала  тема  мистецтва, його джерел, служіння митця народові.  І  втілював він цю тему здебільшого в поетичній формі сонетів.

Сонет — поетичний твір, що складається з 14 рядків зі схемою рим абба — абба — ввг — дгд (можливі відхилення). Перший чотиривірш — це теза, другий — антитеза, заключні тривірші — синтез, узагальнення думки.  Цикл сонетів, що складається з 15 творів, називається вінком сонетів.

Сонет виник у ХІІІ столітті в Італії  і  став однією з поширених форм світової  поезії. В українській  поезії  сонет з’явився в 30-х роках ХІХ столітті у творчості поетів-романтиків, пізніше до нього зверталися майже всі визначні поети. До збірки «З вершин і низин» входить розділ «Сонети», до якого входять цикли «Вольні сонети»  і  «Тюремні сонети».

Справжнім шедевром є сонет  Івана Франка  «Сікстинська  Мадонна», написаний 1881 року, з циклу «Вольні сонети», з яким я й пропоную вам познайомитись.

7. Робота над змістом сонета «Сікстинська Мадонна»

7.1. Виразне читання сонета учнями

7.2. Бесіда за питаннями

  • Чому на вашу думку, сонет має назву «Сікстинська Мадонна»?
  • Подивіться на зображення  картини Рафаеля Санті «Сікстинська Мадонна», що, на ваш погляд, спільне  і  що відмінне в зображенні мадонни, її трактовці у Рафаеля  і   Франка?
  • Із чим у поета асоціюється образ Мадонни?
  • Чи можна сказати, що твір є дійсно сонетом?
  • Який художній прийом використав автор в останньому тривірші? З якою метою?
  • Що, на вашу думку,  втілює образ Мадонни у сонеті?

Матеріал для вчителя:

В основі композиції сонета Івана Франка «Сікстинська Мадонна»  лежить мотив, який використав художник епохи Відродження та Бароко Рафаель у своєму живописному шедеврі «Сікстинська Мадонна» (1513– 1514, Дрезденська картинна галерея). «Мадонна» Рафаеля була написана для вівтаря монастиря Святого Сикста в П’яченце.

7.3. Літературний аналіз тексту

Тема: захоплений опис Сікстинської Мадонни з однойменної картини Рафаеля.

Ідея: утвердження вічної цінності великих творів мистецтва, їх загальнолюдське значення  – пробуджувати захоплення, подив , давати естетичну насолоду, впливати на людство.

Рід: інтимна лірика

Жанр: сонет

Художні засоби:

Епітети: лице небесне; райська роже;

Метафори: серця дрожі; неткнутий блиском красоти; час прийде, світ покине богів і духів;

Антитеза: не богиня – богиня

Гіпербола: тебе, богине, чтить буде вічно

8. Слово вчителя

Сонет Івана Франка «Сікстинська Мадонна», що був мистецькою рецепцією художнього полотна Рафаеля, у ХХ ст. став джерелом натхнення для поета-неокласика Максима Рильського, який створив власний сонетний варіант «Сікстинської Мадонни». А ще твір був покладений на музику композиторами Олегом Польовим та Віталієм Кирейко.

V. Підсумки уроку

«Мікрофон»

Можна стверджувати, що Іван Франко втілив українську мрію, вибившись із селян і дійшовши до доктора філософії, вченого. Які чинники, на ваш погляд, формують цей феномен?

VI. Домашнє завдання

      Опрацювати теоретичний матеріал підручника.

      Підготувати презентацію «Творчість І.Франка в музиці».